- розгвинчений
- 1) unscrewed2) unstrung, neurasthenic
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
розгвинчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити. || розгви/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Неврівноважений, нетвердий … Український тлумачний словник
розгвинчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розгвинченість — ності, ж., розм. Властивість за знач. розгвинчений 2) … Український тлумачний словник